Публікація

  • Головна
  • Прес-центр
  • Публікації
  • АНДРІЙ ГОРОХОВ, ПРЕЗИДЕНТ UMG HOLDING: «ЗА П'ЯТЬ РОКІВ МИ МАЄМО НАМІР ЗБІЛЬШИТИ ОБІГ ВДВІЧІ ТА ПЕРЕВИЩИТИ ПОКАЗНИК В 300 МЛН ДОЛАРІВ»

АНДРІЙ ГОРОХОВ, ПРЕЗИДЕНТ UMG HOLDING: «ЗА П'ЯТЬ РОКІВ МИ МАЄМО НАМІР ЗБІЛЬШИТИ ОБІГ ВДВІЧІ ТА ПЕРЕВИЩИТИ ПОКАЗНИК В 300 МЛН ДОЛАРІВ»

За десять років з моменту заснування UMG Holding сконцентрував розрізнені глиняні, вапнякові та шлакові активи і досягнув синергії сировинних бізнесів.

1 березня 2016

Глиняна основа
Як
им було становище в 2015 р. у ключовому для холдингу напрямі — виробництві глини?
У минулому році наші глиновидобувні підприємства виробили близько 2,4 млн тонн продукції, що на 12% менше показників 2014 р. У той же час в загальному обсязі виручки холдингу глина, як і раніше, займає найбільшу частку — 72%.

Яка ситуація зі збутом глини?
Білі пластичні глини завжди були головним експортоорієнтованим продуктом в нашому портфелі. 90% цього продукту йде на експорт для виробників кераміки та керамограніту.
Завдяки цьому частка UMG на світовому ринку глини, за нашими оцінками, зараз становить близько 9%. Географія постачань вже охоплює більше 25 країн світу, а найбільші клієнти знаходяться в Італії, Іспанії та Росії.
Але, мушу сказати, в 2015 р. на наших традиційних експортних ринках відбулися певні зміни. У першу чергу це стосується ринку Росії. Постачання наших глин на цей ринок у минулому році скоротилося на 34% порівняно з 2014-м.
Російські споживачі частково перейшли на дешевший і менш якісний місцевий продукт. Я не виключаю, що в 2016-му обсяг постачань нашої продукції в Росію залишиться на рівні минулого року або ще трохи зменшиться.
Велику роль в цьому питанні будуть відігравати «сировинна безпека» та попит на готову керамічну продукцію в Росії. Зрозуміло, що холдингу прийшлося в екстреному порядку розвивати інші ринки збуту. І нам вдалося частково компенсувати спад продажів в РФ завдяки їх зростанню в Європі.

Як вплине на постачання 5%-ве мито, що було введено в РФ з 2016 р.?
Поки нам важко зрозуміти всі наслідки його впровадження. Звичайно, воно ускладнює ситуацію з постачанням сировини в Росію, оскільки робить продукцію дорожчою для споживача та стимулює імпортозаміщення.
Зима не є показовим періодом для оцінки постачань. Чіткіше тенденції ми розумітимемо напередодні літа. Зараз можу сказати, що у споживачів з Росії немає претензій ані до якості нашої продукції, ані до умов постачань.

Чи плануєте ви й надалі нарощувати експорт глини в Європу?
В 2015 р. ми робили все можливе, щоб компенсувати втрати збуту через звуження ринку РФ, підвищуючи експорт на західні ринки. Нам вдалося наростити тоннажні постачання в Італію, Іспанію.
Але для повної компенсації втрат потрібно більше часу, одного року мало. Цього року ми маємо намір і надалі нарощувати продажі на ринках Західної Європи, а також посилити свою присутність в Азії та Латинській Америці.
 

Флюсові втрати
Які показники флюсо-доломітних активів холдингу в 2015 р.?

Ситуація на флюсо-доломітному напрямку діяльності холдингу, представленому Докучаєвським флюсо-доломітним комбінатом (ДФДК) і Новотроїцьким рудоуправлінням (НТРУ), була непростою. Виробництво флюсів за рік зменшилось більше, ніж вдвічі — до 2,7 млн тонн.

З чим пов'язано таке різке скорочення випуску флюсів?
Продукція ДФДК і НТРУ завжди реалізувалася на внутрішньому ринку, де головні наші клієнти — вітчизняні металургійні заводи. Зараз багато що залежить від зовнішніх факторів. По-перше, світові ціни на сталь залишаються низькими, що змушує підприємства скорочувати виробництво та споживання сировини.
По-друге, зруйнована залізниця на Донбасі ускладнює логістику. Крім того, ми не маємо можливості здійснювати повномасштабні вскришні роботи на ДФДК, який знаходиться на непідконтрольній Україні території.
Підприємство працює на низьких оборотах, завантаження потужностей не перевищує 5%. Для порівняння: до початку військових дій на Донбасі ДФДК відвантажував до 500 тис. тонн продукції в місяць, а в січні 2016 р. зміг відвантажити лише 6 тис. тонн. У жовтні-листопаді 2015 р. комбінат простоював, частково запустити його вдалось лише в грудні.

Яких збитків завдав простой комбінату?
Хочу уточнити, що частина співробітників задіяна в охороні та інших процесах
з підтримки «життя» на комбінаті. Їм ми платимо заробітну плату в повному обсязі. Співробітники, які простоюють, отримують компенсацію в розмірі 2/3 ставки.
Також оплачуємо електроенергію, яка використовується для забезпечення роботи кар'єрних водовідливів. У цілому на ці потреби підприємство щомісячно витрачає 15-20 млн грн. Крім того, фінансові збитки ДФДК від знищення об'єктів складають 11 млн грн., а недоотриманий прибуток ми оцінюємо в 361 млн грн. на рік.

Де металурги шукали флюси?
Завдання із забезпечення металургійних підприємств регіону флюсовою продукцією значною мірою лягло на Новотроїцьке рудоуправління. Підприємство здійснило фактично неможливе — втричі збільшило обсяги виробництва, відвантаживши в 2015 р. близько 2,4 млн тонн продукції.
Крім того, зараз на НТРУ впроваджено гнучке керування виробництвом. Це означає, що керівництво підприємства коректує обсяги випуску флюсів залежно від попиту на цю сировину, а він змінюється кожного місяця. Така система дозволяє підприємству працювати ефективніше в умовах нестабільного ринку.

Чи вдалося повністю задовольнити потреби споживачів?
На жаль, навіть трикратне збільшення потужностей НТРУ не дозволило це зробити. Промисловці були змушені шукати альтернативні варіанти постачань менш якісного вапняку із Західної України. Їх обсяг в 2015 р. зріс у півтори рази — до 4,1 млн тонн.
Ще одна особливість минулого року — поява імпортного вапняку на українському ринку. Його завезли близько 1,7 млн тонн. Імпортний продукт — більш якісний, ніж західноукраїнські аналоги, але значно дорожчий. До того ж, розраховуватись за нього доводиться валютою.

Як вплинули простій ДФДК та імпорт сировини на економіку країни?
Ми оцінюємо сумарний обсяг фінансових втрат від простою ДФДК більш ніж в 1 млрд грн. на рік. Це 435 млн грн. збитків металургійних та інших промислових підприємств при покупці дорожчої сировини, втрати держбюджету від недоотримання податків і зборів на 480 млн грн. внаслідок імпорту сировини.

Чи плануєте нарощувати обсяги випуску вапняків?
Так, звісно. Ми зробимо все можливе, щоб замістити велику частину імпорту вапняків нашою продукцією необхідної якості. Українські споживачі також зацікавлені в покупці української сировини. Адже, якщо ДФДК запрацює на повну потужність, потреба в імпорті відпаде.

Маржинальна зола
Декілька років холдинг розвиває новий напрямок — продаж мікросфери та золошлакових матеріалів. Де застосовується ця продукція?
Давайте подивимось на іноземний досвід використання золошлакових матеріалів (ЗШМ, утворюються при згоранні вугілля на ТЕС — Авт.). Наприклад, у США переробляють та використовують в якості вторсировини близько 50% золошлаків, а в Японії — понад 90%.
При цьому істотна частка йде на будівництво доріг, решта — на виробництво цементу, бетону та сухих будівельних сумішей. У дорожньому будівництві використання ЗШМ допомагає економити природні матеріали (завдяки заміщенню щебеню та гравію) і вирішує екологічну проблему, завдяки утилізації відходів теплогенерації.
Мабуть, простіше сказати, де ЗШМ не використовуються. Тому що їх використовують у керамічній та будівельній галузях, при тампонуванні нафтогазових свердловин, при виготовленні пластмас і вибухових речовин, і навіть при виробництві дошок для серфінгу та куль для боулінгу.

Які обсяги ЗШМ утворюються в Україні?
У результаті згорання вугілля на ТЕС в Україні щорічно утворюються близько 8 млн тонн золошлаків: 6 млн тонн — на енергогенераціях ДТЕК і 2 млн тонн — на інших ТЕС. Цієї кількості достатньо для будівництва двох великих трас зразку Київ — Чоп.
Щоб запустити процес масового використання ЗШМ в Україні, необхідно попрацювати над стандартизацією продукції та вітчизняними стандартами. Зараз ми цим і займаємось.

Продажі мікросфери виросли?
Основні ринки збуту мікросфери — експортні. У 2015 р. постачання мікросфери залишилось десь на попередньому рівні — близько 1,3 тис. тонн, але суттєво виросла ціна. Причина полягає в тому, що раніше продавали необроблену сировину напряму з відвалів ТЕС. 
Наша компанія обрала інший шлях — ми з нуля побудували сучасну фабрику з переробки мікросфери в Дружківці (Донецька обл.). Тепер ми продаємо більш якісний та цінний продукт. У цілому наші продажі ЗШМ в 2015 р., незважаючи на спад в будівництві, виросли на 38% — до 350 тис. тонн. 

Які перспективи золошлакових матеріалів? 
У 2016 р. ми плануємо збільшити реалізацію цих продуктів на 15-25%. Для цього ми маємо намір допомогти технологам українських підприємств розробити рішення, які дозволять замінити локальною вторсировиною імпортні та більш дорогі матеріали. 
Не слід також забувати про експорт. Минулого року ми відвантажували шлаки клієнтам у Європу та зволожену золу до Білорусі, у подальшому плануємо розвивати подібну співпрацю. 

 

Стратегія 
Які нові напрями розвиває холдинг? 

У компанії працює «Інкубатор нових бізнесів». Фактично цей підрозділ, який опрацьовує нові бізнес-ідеї, вибирає найбільш перспективні та розвиває їх до стадії операційних бізнесів. Наприклад, одним із результатів роботи нашого інкубатора стало будівництво в 2014 р. фабрики з виробництва мікросфери. Це коштувало нам 1,2 млн доларів. 
У 2015 р. запустили переробку та продаж рідких (неон, ксенон, криптон) і технічних газів (аргон, азот, кисень). Того ж року в холдингу з'явився напрям з продажу мінеральних добрив для сільгоспвиробників України і зерна та олійних — на експорт. 
У цілому зараз у портфелі UMG близько десятка проектів на різних стадіях реалізації. А в перспективі ми хочемо запустити п'ять нових напрямів бізнесу в сировинному та пов'язаному з сировиною сегментах. 

Які інвестиції заплановані холдингом на 2016 р.? 
У 2016 р. ми маємо намір зберегти інвестиції приблизно на рівні 2015 р., а це 9 млн доларів. Близько 6 млн з цієї суми направимо на розширення та підвищення ефективності глиновидобувного бізнесу, ще близько 1-2 млн доларів — у флюсо-доломітні активи. 
Частина, що залишиться, буде розподілена між іншими напрямами бізнесу. Для розуміння: більша частина інвестицій у 2015 р. пішла на промислову техніку — автосамоскиди, екскаватори, навантажувачі. 

Які головні цілі холдингу? 
Наша компанія розробила п'ятирічну стратегію розвитку бізнесу до 2021 р. Ми маємо намір збільшити щорічний обіг практично вдвоє, перевищивши показник у 300 млн доларів. Цього результату ми хочемо досягти внаслідок запуску як мінімум п'яти напрямів бізнесу та розвитку вже існуючих.
Наприклад, за сприятливого стану справ ми плануємо відновити видобуток вапняків та доломітів, вийшовши на докризові рівні роботи, розвивати нові напрями з переробки золошлаків, збільшивши продажі продуктів їх переробки до 1 млн тонн на рік. Для фінансування нових бізнесів передбачена можливість залучення не менше 100 млн доларів іноземних інвестицій. 

Два головні питання БІЗНЕСу 
Які досягнення холдингу ви вважаєте найбільш важливими? 

Головне досягнення та головний капітал — це люди. Ми зібрали команду, яка хоче й може досягати конкретних цілей, оптимізувати процеси та створювати нові напрями. 

Яке ваше особисте рішення, що вплинуло на розвиток холдингу, ви вважаєте найбільш вдалим? 
Ми побороли консерватизм видобувної промисловості та сформували більш широкий погляд на бізнес. Сьогодні у нас п'ять сировинних бізнесів з географією постачання продукції у 30 країнах світу. 

Портрет холдингу UMG 
Створений: у 2006 р. 
Головний офіс: м. Київ. 
Сфера діяльності: видобуток глини, вапняків та доломітів, переробка та реалізація побічних продуктів ТЕС, торгівля мінеральними добривами, аграрною продукцією, рідкими й технічними газами. 
Обіг у 2015 р.: 164 млн доларів. 
Виробничі потужності: 16 кар'єрів та золошлакові бази на ТЕС у семи областях. 
Штат: близько 4 тис. чол. 

«Родзинки» інтерв'ю 
Чи сприятиме зона вільної торгівлі нарощенню постачання
вашої глини в ЄС? 
Раніше ми ефективно працювали й без цієї «преференції». Єдине, що змінилось, — наші відносини з європейськими споживачами «потеплішали». 

Що є найбільш привабливим у вашому золошлаковому бізнесі? 
Мікросфера — найбільш високомаржинальний вид ЗШМ. Якщо до 2014 р. вона продавалася за ціною 50 доларів/тонну, то сьогодні ми відвантажуємо її вже за 1000 доларів/тонну. 

Наталія Шевченко
Джерело: Бизнес